Часто трапляється так, що людина повертається з відпустки, проте стан її шкіри зовсім не свідчить про відпочинок. Після двох тижнів на морі шкіра може виглядати втомленою, сухою або покритою дрібними зморшками — це наслідки фотостаріння. Навіть якщо ви уникали опіків, УФ-промені вже запустили процеси руйнування колагену.

Чому фотостаріння стосується кожного?

До 80% видимих ознак старіння спричинені сонячним опроміненням, а не віком. Тому щорічно лише в США витрачається понад 1 мільярд доларів на косметологічні процедури для усунення наслідків фотостаріння, а саме: на ін’єкції ботоксу, філерів на основі гіалуронової кислоти, біореваталізацію, лазерне омолодження, RF-ліфтинг, мікронидлінг, глибокі хімічні пілінги, дермабразію та інші процедури.

Ці цифри вражають, але багато хто досі вважає, що фотостаріння — проблема лише відпочивальників на пляжі. Насправді за даними Американської академії дерматології, 40% УФ-опромінення ми отримуємо під час звичайних справ: водіння, прогулянки чи навіть перебування біля вікна.

Щоб краще зрозуміти, чим загрожує нехтування сонцезахистом, розглянемо основні ризики фотостаріння у літній період.

Ризики передчасного старіння шкіри влітку

Фотостаріння — це передчасне старіння шкіри, спричинене хронічним впливом ультрафіолетового (УФ) випромінювання. “Підступність” фотостаріння в тому, що цей процес має кумулятивний ефект. Тобто пошкодження шкіри, викликані УФ-променями, мають властивість накопичуватися з місяцями та роками.

Кожен епізод сонячного опромінення, навіть якщо він не призводить до видимих опіків, залишає свій слід на клітинному рівні. Ці мікропошкодження з роками сумуються, призводячи до поступової деградації колагену та еластину, порушення пігментації та інших ознак старіння. Саме тому наслідки інтенсивного перебування на сонці в молодості можуть проявитися значно пізніше.

На відміну від хронологічного старіння, фотостаріння проявляється:

• глибокими зморшками;
• пігментацією (плямами, веснянками);
• грубою текстурою;
• розширеними капілярами (телеангіектазіями);
• втратою еластичності.

Перші ознаки фотостаріння можуть бути непомітними або сприйматися як природні вікові зміни. На відміну від хронологічного старіння, яке є генетично запрограмованим процесом, фотостаріння значною мірою залежить від зовнішніх факторів і може прогресувати значно швидше. Як правило, людина не пов’язує тьмяний колір обличчя, дрібні зморшки навколо очей або ледь помітну пігментацію з попереднім впливом сонця.

Хто в групі ризику?

Не всі однаково вразливі до сонячного випромінювання. Визначимо, хто перебуває в найбільшій зоні ризику.

По-перше, це люди зі світлою шкірою. Згідно з даними Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology, 85% людей зі світлою шкірою (фототипи I–III) мають ознаки фотостаріння до 40 років.

• Фототип I (кельтський): завжди обпалюються, ніколи не засмагають, найвищий ризик.
• Фототип II (європейський): легко обпалюються, слабко засмагають.
• Фототип III (темніший європейський): іноді обпалюються, засмагають.

По-друге, це люди, які тривалий час перебувають у сонячних регіонах або теплих країнах. Так, наприклад, у Флориді (США) та Квінсленді (Австралія) рівень фотостаріння на 40% вищий, ніж у жителів північних штатах США та північних країн.

По-третє, це люди, які щоденно мають активність на відкритому повітрі. Наприклад, жителі приватних будинків, люди, які переїжджають на літній період на дачі, люди професій з активністю поза будівлями (тренери фізичної підготовки, садівники тощо).

Також у групі ризику люди старше 30 років, користувачі соляріїв, офісні працівники, чиє робоче місце знаходиться біля вікон без перекриття від сонячного випромінювання та водії.